Моє село

На невеличкім клаптику землі
Десь майже в центрі України
Розташувалось затишне село
З прекрасним іменем Карбівка.
Вона гостинно зустрічає
Усіх приїжджих і своїх.
Немов нектаром напуває
Теплом і затишком своїм.
Там скрізь стоять біленькі хати
Охайні вулиці, садки.
Його ні з чим не порівняти
Й ніде такого не знайти.
У нім мов в казку потрапляєш
Де є і диво й чудеса.
Село живе і процвітає
Й дивує всіх його краса
Там диво - церква невеличка/Files/images/222/церква.JPG
Красива, нова і свята.
У неї щирість і любов вкладали
За це благословенням дякує вона.
В нім є красива світла школа.
Садок дитячий гомінкий.
І чути скрізь дитячу мову,
Та сміх веселий і дзвінкий.
У нас є все чого бажаєш
І поле й сад, берізок гай.
Зелена балка край дороги
То все мій рідний, гарний край!

Єрмоленко Т.І.

/Files/images/222/Фото0303.jpg/Files/images/222/static-maps.yandex.ru.jpg

Історія заснування села веде відлік з 18 століття, коли вільні степи почала заселяти Катерина ІІ гусарськими полками для захисту від татарських набігів. Спочатку військове поселення мало назву Красне, згодом Красненьке.

У 1750 році в селі поселився поміщик Захаров, відповідно стала і назва Краснопіль - Захарове.

За розпорядженням Новоросійської (Херсонської) губернської креслярні від 30 липня 1782 року 9 серпня того ж року була відмежована земля у кількості 1440 десятин землі в Ольвіопільському повіті, Тишківському окрузі у верхів'ї балки Липняжі капітану Олександру Карбовському на 48 дворів та зведення кінного заводу.

Спочатку село отримало назву Червоне Поле, але вже з 50-х років ХІХ століття носить сучасну назву, яка утворилася від прізвища поміщика, власника села.

На початку ХХ століття Карбовські виїхали у місто, продавши маєток та землі поміщиці Камінській, котра після революції виїхала.

Під час колективізації на сільських землях утворилося 4 колгоспи: імені Чапаєва, імені Сталіна, імені Тимошенка, Переможець.

Видатні земляки: Ляшенко Юрій Іванович - довгий час проживав у с. Карбівка. Зараз відомий кінорежисер 1-ої категорії кіностудії ім. О.Довженка, лауреат 3-ї премії всесвітнього кінофестивалю за кінострічку „Записки курносого Мефистофеля”;

Літвінов Василь Петрович - голова колективного господарства „Зоря комунізму” кавалер орденів „Трудового Червоного прапора” з 1954-1971 р. та ордена „Знак Пошани”.

Герої праці нагороджені в 1966 р.:

Іванов Анатолій Андрійович - орден Леніна

Бондаренко Федосій Якович – орден Леніна, орден Жовтневої Революції

Доній Володимир Олександрович – орден Знак Пошани

Торовик Степан Семенович – орден Знак Пошани

Ковальчук Марія Михайлівна - орден Знак Пошани

Чернієнко Марія Федорівна –орден Знак Пошани

Літвінов Петро Йосипович –орден Знак Пошани

Бригілевич Михайло Іванович – орден Знак Пошани

Мороз Віталій Йосипович - орден Знак Пошани

Желізняк Леонід Андрійович - орден Знак Пошани

Черінько Микола Григорович – орден Знак Пошани

Шафорост Надія Семенівна - орден Трудового Червоного прапора

Новіков Леонід Олександрович - орден Трудового Червоного прапора

Карбівка була частиною Липнязької сільської ради і лише у 1987 році утворилася Карбівська сільрада.

З усіх колгоспів лишився тільки "Зоря комунізму". Тепер це господарство СТОВ АФ "Зоря".

Кiлькiсть переглядiв: 919

Коментарi

Для того, щоб залишити коментар на сайті, залогіньтеся або зареєструйтеся, будь ласка.